1. |
Horyn - То ми були
04:24
|
|||
|
Під сірими хмарами диму
Спалені вщент домовини-міста.
Без руху та тихі, забули людину.
Нарешті, скінчилось життя.
Крах цівілізації хворої -
Скромна данина терплячим рокам.
Все йде до основи, по новому колу,
І Смерть навіть вже не повзе по кістках...
Що не гниття, то обвуглене шмаття.
Скінчились розмови, не видно шляхів.
Давно не лунають прокляття
До старих і нових богів.
Забуте все, що колись існувало
За людства час, за людства час...
Ніщо не важливо, однаково стало.
Ніхто і ніколи не згадує нас.
Та повсихають океани,
Лишив самотні гори сірі.
На них рубці - війна та рани.
То ми були: вмирали, жили...
Забуття...
Попіл життя...
Горів - не зігрівся.
Розвіє буття.
Зустрівся. Відбився...
|
||||
2. |
Horyn - Цивілізація
07:32
|
|||
|
Я не залишу нічого навколо,
Все повсихає, все погорить...
Байдужість, зненависть - від ями до скону.
Пекло на землю мені опустіть!
Нехай я помру та нічого не стане,
Я всесвіту центр, без мене ніяк.
Собою труїтиму землю погану,
Ганьбитиме пам'яттю кожен черв'як.
Диви, то не сонце, що сяяло в небі,
Кружляючи, шкрябяло ночі на дні.
То ти та такі ж всі шукали оселі.
Непотріб та шваль... плісняві й брудні.
То ж випадково тобі все дісталось.
Не те щоб ти то зберегти не змогло,
Та навіть не хтіло, тому й не старалось...
Не думав що треба, бо нічим було.
Мій труп розкладатиме все під собою,
Я наче простиня, що поле вкрива.
Сховаю я небо, прикривши труною,
І будем буяти як маса жива.
Я все поглинаю, все розтираю,
Переробляю життя на сміття,
Я крихти беру та долю картаю,
І інших богів, що призвав до буття.
Я сім'я плюю, воно гірше і гірше.
То не робив би, як часу я мав:
Чим ближче кінець тим тіло слабкіше.
Нащадки, завершіть те, що я почав!
|
||||
3. |
Horyn - Смуток
04:54
|
|||
|
За дверима інший світ,
За спиною хижий слід...
Смуток йшов, позаду дмухав.
Немає сил, болючі рухи...
Крізь це ніщо, буття дрімуче,
Часів піски гострі, пекучі
Він піде слідом, по той землі,
Ледь торкаючись, гидуючи її.
Він творить й руйнує,
У мирі - сумує.
Дає й забирає,
За все покарає!
Богів вимишляє,
І всі вони злі.
Та добрих немає -
Лише слабкі й тупі,
Як і ти!
За подобою!
Із хворобою!
Знаходять - торгують,
Купляють - шахрують.
І саме тебе Він ненавидить люто,
Кожна хвилина - смертельна отрута.
На все його воля, та все твоя доля,
Ти - завжди поруганий, винен в усьому...
І порине світ у жаданий хаос,
Буде все гірше, ніж тоді здавалось.
Затремтить уся тобою заражена земля,
Ти непотріб, нескінченне це буття...
Кожен, кожен! з'їде з глузду,
Буде страшно, стане пусто.
Слово смутку оживе,
Запанує, кров проллє.
|
||||
4. |
Horyn - Я завжди один
04:52
|
|||
|
Дихай повільніше, хворий життям!
Обпльований в спину, побитий, терплячий.
Завжди один на шляху в небуття.
...але крізь гримасу ти посмішку бачиш.
Звідки я є - то нікому знати.
Куди я іду - це відомо мені.
Я буду довго потроху вмирати,
Страждати від болю і ночі і дні.
Нехай все скінчиться - та легше вам буде,
Як встигните бачити згубу мою.
У кожного свій шлях від туги до суду -
Підходьте поближче, навіщо тягнуть?!
Зірку, що падає, славте очима -
Хай заздрість таїться почесна і справжня:
Все, чого прагнула, врешті зробила.
Слово сказала та зникла назавжди.
Та іншого світу не буде - й не треба!
Не хочу потрапити знов у цю пастку.
Надієтесь? То ваші спрага й потреба
Мене в це не втягуйте. Пийте поразку!
Заздрість, зневіра, неправда, омана
Ненасить, насилля, байдужість, зненависть...
Для людства це дуже нормально (й замало),
Все добре - лише випадковість та даність.
Так, я бажаю згоріти від спеки,
Змерзти живцем - і щоб не було шкода!
любов це найнижчий божок недалекий,
Я хочу відчути Огиду та Злобу!
Лякає можливість згубити трагічність
Й катарсису не досягти нагороди...
...чи був я народжений, чи я і є вічність?..
Чому коротка вона для насолоди?
|
||||
5. |
||||
|
Моління, моління...
Безвусте каміння.
До неба пірнати,
Очима з'їдати.
Та грім налякає -
Від жаху змокає.
Як смішно, тягнись!
Сонця торкнись!
Мій слухай сміх:
Набридло пану бути добрим.
До страти всіх!
Тіла стелитиму за обрій!
...і відштовхнув
Ті душі, в спокої застиглі.
В них навіть страх і той заснув -
Мені вони вже не потрібні.
Ти попіл, душа твоя добриво,
Бо матеріальна - бо тіла частина.
Нікуди не йтиме із тебе холодного
Гнити лишається, потім загине.
Ні космосу зірок,
Нічого незнаного...
Безрух та змрок
Для тебе поганого.
Дошка до гробу - ось тобі небо,
Що сипле землею потроху.
З собою мішає - то так було треба?!
В ніщо розтирає епоху!
Обвуглені камені, забруднені ріки,
Моря зеленілі, смердюче повітря
Тількі тому що з'явився я жити.
(Тількі тому, що це - Я!)
І це я ще не починав...
|
||||
6. |
||||
|
"" Напруга та очікування ""
|
||||
7. |
Horyn - Жалюгідний
08:05
|
|||
|
Страх у серці поселився,
Він усюди й назавжди.
Страх у думці зачаївся...
Шлях в бездоню проклади!
Ніби пес. Смердюча клітка.
Сам забився у куток
Від усього світу. Бридко.
Ще й благає про життя ковток!
У сутінках, зневолений.
Страх кромсає на клапті.
Самотній і знедолений,
Занурений у самоті.
Голод. Сморід і хвороба.
Вже гниєш живцем. Байдуже.
Самогубства буде спроба
Жалюгідна, смішно дуже.
Світло згасло. Знову били.
І надія разом з ним.
І немає більше сили
Змагатися нічим з нічим.
Затьмарена свідомість
Вже не дасть покою.
Починає жерти совість,
Винен сам у своїй долі.
Жени від себе дивні думки -
Бий чолом брудну підлогу,
Потрощи о стіни руки,
Зламай собі обидві ноги.
Майбутнього тепер немає,
І минулого не було.
І нічого не тримає,
Тебе життя давно забуло.
Джерело твого роду -
Це блювотина,
Ти навіть не істота -
Ти лише людина.
Смерть твоя відрада,
Ти м'яса тухла купа.
Така тобі порада:
Здохни, сука. Дохни тупо.
Ніхто і не згадає
Смерда жалюгідного,
Сволоту безіменну,
Пса бродячого огидного.
Глибоко у ґрунті пучить
Твій труп смердючий.
Не зашкодить вже мені
На моїй землі!
Все твоє життя -
Це твоє життя...
|
||||
Fetzner Death Records Karlsruhe, Germany
Underground Doom Metal / Speed Metal / Thrash Metal / Black and Death Metal Label from Karlsruhe, Germany.
If you like Fetzner Death Records, you may also like:
Their Invisible Hands
by Avi C. Engel
A dreamy improv-folk collage from Toronto multi-instrumentalist Clara Engel, who plays cigar box guitar, talharpa, melodica, and many more.
go to album
A dark, atmospheric blend of instrumental folk and contemporary jazz, exploring the unusual settings of traditional melodic ideas.
go to album
Between Ship and Shore Part One
by B.J. Smith
featured on Bandcamp Radio May 5, 2015
go to album
Island Intervals
by Death Vessel
DV recorded this warm and intimate album in Reykjavik with Sigur Ros singer Jónsi and producer Alex Somers.
go to album
Fire in the White Stone
by Wolcensmen
Lush, moody folk-derived music sure to appeal to metal fans, the latest from Wolcensmen is awash in gorgeous keys & mournful melodies.
go to album
Ship To Shore
by Richard Thompson
Sly humor and mordant dryness is balanced by Thompson’s spirited, deeply committed playing.
go to album
Fragile as Humans
by Emily Barker
Australian singer-songwriter explores self-examination, loneliness, and post-pandemic malaise through delicate, empathetic folk pop.
go to album
